Polskie Towarzystwo Ludoznawcze - Oddział Warszawa i Stowarzyszenie Pracownia Etnograficzna im. Witolda Dynowskiego zapraszają na DZIEŃ HUCULSKI!

Huculszczyzna to górzysta kraina położona w najwyższej części ukraińskich Karpat. Od przeszło dwustu lat przyciągała wczasowiczów, artystów, podróżników, ludoznawców, etnografów, antropologów. Jednych - przede wszystkim krajobrazami, innych - opartą na pasterstwie kulturą swoich mieszkańców, którą opisywano jako barwną i archaiczną. Bez wątpienia Huculszczyzna zarówno w Ukrainie, jak i w Polsce była i jest przedmiotem mityzacji. Antropolożka Ewa Klekot pisała, że „Huculszczyzna należy do tych miejsc, które szybciej odnajduje się w wyobraźni, niż na mapie”.

DZIEŃ HUCULSKI będzie okazją do spotkania, rozmów z huculskimi i polskimi badaczami tego terenu. Uczestnicy będą mogli wziąć udział w warsztatach z wytwarzania huculskiej biżuterii z biseru (koralików) a także wysłuchania tradycyjnej muzyki huculskiej.

Szczególną rolę w trakcie wydarzenia odgrywać będą zaproszeni z Huculszczyzny goście.

Halyna Kutaszczuk pracuje jako starsza naukowa współpracowniczka Historyczno-Krajoznawczego Muzeum „Huculszczyzna” w Werchowynie, jest autorką licznych opracowań naukowych i popularnonaukowych, a także twórczynią ludową zajmująca się wyszywanką i tworzeniem biżuterii wykonanej z biseru

(malutkich koralików).

Dr Bohdana Knysz-Czich jest docentką w Kosowskim Instytucie Sztuki Stosowanej i Dekoracyjnej, gdzie zajmuje się m.in. historią sztuki huculskiej.

Mykoła Strynadiuk pochodzi z Zamahory, jest multiinstrumentalistą, jednym z najbardziej znanych współczesnych huculskich skrzypków.

W spotkaniu wezmą udział również polscy badacze zajmujący się tematyką huculską prof. Lech Mróz i dr Tadeusz Baraniuk związani z Instytutem Etnologii i Antropologii Kulturowej Uniwersytetu Warszawskiego oraz dr Bartłomiej Chromik z Wydziału „Artes Liberales” UW.

Program szczegółowy:

11:00 – 14:00

Warsztaty tworzenia biżuterii huculskiej z koralików „biseru”. Poprowadzi je Halyna Kutaszczuk. Warsztaty przeznaczone są dla dzieci od 10 lat i dla dorosłych. Na warsztaty obowiązują zapisy. (Limit osób: 20)

15:00 – 18:00

Seminarium Huculskie

• prof. Lech Mróz – Między pamięcią a wyobrażeniem. Huculszczyzna dziś.
• dr Bohdana Knysz-Czich – Huculska sztuka ludowa czasu wojny
• Halyna Kutaszczuk – Fenomen werchowyńskich muzeów
• dr Tadeusz Baraniuk i dr Bartłomiej Chromik – Jurij i Dmytro. Huculscy klucznicy

18:30

Koncert muzyki huculskiej - Mykoła Strynadiuk

***

Informacje o dostępności:

Lokal, w którym odbywa się spotkanie znajduje się na parterze, z wejściem od ulicy, jednak konieczne jest pokonanie 3 stopni podczas wchodzenia. Możliwe jest przyjście z psem przewodnikiem. Jeśli macie jakiekolwiek potrzeby związane z udziałem w wydarzeniu, prosimy o wiadomość na adres pracownia@etnograficzna.pl, postaramy się znaleźć rozwiązanie.

Dofinansowano ze środków budżetu państwa w ramach programu Ministra Edukacji i Nauki pod nazwą Społeczna Odpowiedzialność Nauki nr projektu SONP/SN/550982/2022.  Zadanie współfinansowane ze środków m.st. Warszawy.

Польське Товариство етнологічне – Відділення у Варшаві i Асоціація «Етнографічна Майстерня» та запрошують на

 «ГУЦУЛЬСЬКИЙ ДЕНЬ».

субота, 20 травня 2023 року

Pracownia Duży Pokój, вул. Warecka 4/6, Варшава

(вхід з вул. Kubusia Puchatka)

у програмі:

- 11.00 майстер-клас  гуцульського ремесела

- 15.00 науково-популярні лекції та дискусії про Гуцульщину

- 18.30 концерт

Гуцульщина – гірський край, розташований у найвищій частині Українських Карпат. Понад двісті років він приваблює відпочиваючих, художників, мандрівників, етнографів, антропологів. Одних приваблювали, насамперед, краєвиди, інших — скотарська культура мешканців, яку описували як строкату й архаїчну. Безперечно, як в Україні, так і в Польщі Гуцульщина була предметом міфізації. Антропологиня Єва Клекот писала, що «Гуцульщина — одне з тих місць, яке легше знайти в уяві, ніж на карті».

ГУЦУЛЬСЬКИЙ ДЕНЬ стане нагодою зустрітися та поспілкуватися з гуцульськими та польськими дослідниками цього краю. Учасники зможуть взяти участь у майстер-класах з виготовлення гуцульських прикрас із бісеру та послухати традиційну гуцульську музику.

Особливу роль під час заходу відіграватимуть гості з Гуцульщини:

Галина Кутащук працює старшим науковим співробітником історико-краєзнавчого музею «Гуцульщина» у Верховині, є авторкою чисельних наукових та науково-популярних розвідок, а також народною майстринею, яка займається вишивкою та створює прикраси з бісеру.

Д-р. Богдана Книш-Чіх є доценткою Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, досліджує  гуцульське мистецтво.

Микола Стринадюк родом із села Замагори, мультиінструменталіст, один із найвідоміших сучасних гуцульських скрипалів.

У зустрічі також візьмуть участь польські дослідники, які займаються гуцульською проблематикою, проф. Лех Мруз і д-р Тадеуш Баранюк, пов’язані з Інститутом етнології та культурної антропології Варшавського університету, і д-р Бартломей Хромік з факультету «Artes Liberales» Варшавського університету.

ПРОГРАМА

11:00 – 14:00

Майстер-класи з виготовлення гуцульських прикрас із бісеру. Керуватиме ними Галина Кутащук. Майстер-клас розрахований на дітей від 10 років та для дорослих. Для участі в майстер-класах необхідна реєстрація. (Обмеження кількості людей: 20).

15:00 – 18:00

Гуцульський семінар

• проф. Лех Мроз – «Між пам’яттю та уявою. Гуцульщина сьогодні»
• д-р Богдана Книш-Чіх – «Гуцульське народне мистецтво у часі війни»
• Галина Кутащук – «Феномен Верховинських музеїв»
• Д-р Тадеуш Баранюк і д-р Бартломей Хромік – «Юрій і Дмитро. Гуцульські ключниці»

18:30

Концерт гуцульської музики - Микола Стринадюк

***

Інформація про наявність:

Приміщення, де проходить зустріч, розташоване на першому поверсі, вхід з вулиці, але при вході необхідно піднятися на 3 сходинки. Є можливість приїхати з собакою-поводирем. Якщо у вас є якісь потреби, пов’язані з участю в заході, будь ласка, надішліть електронний лист на pracownia@etnograficzna.pl, ми спробуємо знайти рішення.

Співфінансується з держбюджету за програмою Міністра освіти і науки за назвою проекту «Соціальна відповідальність науки» № SONP/SN/550982/2022. Завдання співфінансується з фондів столичного міста Варшави.