Відьомство: страх і потреба
Євген Бойко
В своєму дослідженні я зосередив увагу перш за все на уявленнях людей пов’язаних з вірою в те, що існують люди наділені надприродніми можливостями. Основою дослідження стали уявлення про самих цих людей, а також про їх вплив на довколишнє середовище. Одним з основних питань, котрі я намагався розкрити, була взаємодія таких людей з іншими представниками локальної групи.
В даних селах позиція церкви змогла викорінити абсолютну більшість відьомських та знахарських практик з ужитку людей. Зокрема розповіді про викачування яйцем та паління льону носять поодинокий характер та пов’язані з далеким минулим. На їх зміну прийшла молитва про оздоровлення перед фігурою святого Антонія з подальшим покладанням рук священика на хворих. Поняття відьомство та знахарство в селах Клекотина та Мурафа рідко розділяють, мотивуючи це тим, що «та баба, що знає як відробляти, може й поробити». В сусідньому селі Михайлівка жінка розповідала, як їй відробляла та сама «бабка» що й поробила. Оскільки у цих селах християнська релігійна свідомість досить сильна, то табу на відьомські практики є настільки сильним, що співрозмовники часто відмовляються навіть говорити про це. Серед католицького населення є абсолютно ствердна думка, що це від диявола і цим займатись не можна. Серед православних існує думка що як офіційна медицина справитись не може, то можна вдатися до магії, і багато хто їздить у сусідні села до «бабок», котрі можуть відробити. Абсолютна більшість людей вірять в те, що прокльони та поробляння можуть діяти на їх життя, проте не завжди асоціюють їх на пряму з відьмами, вважають, що подібні речі можуть робити і прості люди в пориві емоцій. Часто пов’язують свої невдачі та хвороби саме з прокльонами. При цьому існує навіть в контексті християнської традиції низка ритуалів пов’язаних з захистом себе, свого дому, худоби від цього впливу. Побутують апокрифічні молитви такі як «Сон Матері Божої» та «Молитва до ангела-хоронителя» котрі мають ознаки примовлянь і є заборонені офіційною церквою.
Не зважаючи на високу християнську релігійність людей у цій локальній спільноті, у 2011 р., влітку там відбувся певний ритуал, котрий місцеві люди ідентифікують, як «відьомський шабаш» і вважають, що там ініціювали нову відьму.
Місця пов’язані з відьомськими практиками, чи з такими людьми, вважаються нечистими і намагаються оминати. Спілкування з людьми котрих підозрюють у відьомстві обмежують. Самих людей котрі таким займаються асоціюють з нечистими духами, і часто підозрюють в одержимості.
Навчаюся у Вінницькому педагогічному університеті, в Інституті історії, етнології та права за спеціальністю історія, українознавство, туристична справа. До наукових зацікавлень відношу світоглядні аспекти культури в контексті релігії, зокрема демонологічні уявлення.
